Раніше мультиварка уявлялася господиням лише з кашами-розсипчанками та густими першими стравами, аж поки одна допитлива господиня не наважилась вилити в чашу суміш для бісквіта. Тепер випічка в мультиварці стала буденну процедуру, як і тушкована картопля.Замкнутий простір, стабільний нагрів та підвищена вологість всередині створюють умови, за яких навіть примхливе дріжджове тісто поводиться слухняно, а кекси практично не тріскаються шапкою. Однак, є нюанси, без яких найсмачніша затія перетворюється на глевкий млинець. Саме про ці деталі й йтиметься далі — без зайвих слів, лише перевірені спостереження.
Чому мультиварка пече не так, як духова шафа
Основна різниця криється в нагрівальному елементі, змонтованому знизу. Тепло йде від дна чаші, тому низ пропікається значно активніше за верх. Скоринку зверху фактично нічому утворювати, адже кришка приладу зазвичай не має потужного тену. Ось чому випічка з мультиварки нерідко виходить білястою на вигляд, хоча в товщі вже повністю готова. Другий момент — герметичність. На противагу духовій шафі, де волога випаровується крізь щілини, у мультиварці пара циркулює всередині, створюючи ефект водяної бані. Це не дає пересохнути, але водночас потребує дещо меншого об’єму рідини в рецептурі. Якщо взяти класичний рецепт кексу й без змін перекласти його в чашу, можна одержати мокруватий м’якуш, що схожий на пудинг. Досвідчені кулінари радять зменшувати об’єм молока чи кефіру приблизно на 10–15 відсотків, якщо готуєте випічку в мультиварці вперше за чужим рецептом. Також варто зважати на потужність конкретної моделі: прилади на 700 Вт і 1000 Вт поводяться по-різному, і час випікання доведеться підганяти під власний апарат.
Які види тіста дають ідеальний результат у мультиварці
Найстабільніший успіх дає густувате тісто — те, що не ллється, а тягнеться, а не виливається. Мова насамперед про бісквіт на олії, сметанні кекси, сирні запіканки та манники. Тісто рідшої консистенції для шарлотки теж вдається, однак у ньому яблука нерідко осідають на дно, утворюючи вологий прошарок. Дріжджові пироги в мультиварці — окрема історія: через відсутність сильного верхнього жару вони не підрум’янюються, тож доводиться перевертати виріб у процесі або допікати під кришкою, уверх дном. Пісочне тісто теж пристосовують, хоча розкочувати його прямо в чаші не надто зручно — краще викласти руками й зробити невеликі бортики. Слід зауважити про заварне тісто: профітролі та еклери в мультиварці спекти можна, але вони майже не піднімуться без конвекції. Тому початківцям радять починати знайомство з випічкою в мультиварці саме з бісквітних варіантів, які терпимі до невеликих огріхів й стабільно виходять пишними. Майстер-кондитер маленької пекарні підказує: якщо додати до тіста чайну ложку кукурудзяного крохмалю, м’якуш стає дрібнопористою й пружною, а ризик осідання після вимкнення суттєво знижується.
Як налаштувати мультиварку для випічки
Майже в кожній моделі є режим «Випічка», який автоматично тримає температуру в діапазоні 160–180 градусів. Але насправді реальний нагрів може відрізнятися, тому знавці радять застосовувати кухонний термометр хоча б на етапі знайомства з новим приладом. Крім основної програми, часто використовують такі режими:
- «Мультикухар» дає змогу вручну задати і температуру, і час — ідеально для довгого томління на 150 °C;
- «Підігрів» рятує, коли треба, щоб дріжджове тісто підійшло в теплі без протягів;
- «Смаження» використовують, аби швидко зарум’янити верх перевернутого пирога після випікання;
- «Йогурт» або «Тушкування» на малих температурах — беруть для повільного допікання сирників чи суфле, де агресивне тепло шкодить.
Багато господинь комбінують режими: спочатку вмикають «Випічка» на 40 хвилин, потім залишають на «Підігріві» ще на 10–15 хвилин, якщо шпажка волога. Такий підхід рятує, коли тісто надто важке або в чаші багато фруктів. Важливо не відкривати кришку перші 20 хвилин готування, інакше бісквіт неминуче впаде — різкий перепад тиску й температури руйнує повітряні бульбашки. У фірмових інструкціях зазвичай наводять базові рекомендації, проте реальні тонкощі розкриваються лише на практиці. Додаткові подробиці про вибір режиму для конкретного типу тіста можна знайти в , що вийшла минулого місяця.
Бісквіт у мультиварці без секретів
Повітряний бісквіт у чаші перестав бути лотереєю, відколи кулінари розібрали послідовність дій. Насамперед яйця мають бути кімнатної температури — холодні збиваються гірше й дають менш стійку піну. Цукор краще змолоти в пудру або взяти дрібнокристалічний, тоді він швидше розчиняється, не обтяжуючи масу. Збивати білки й жовтки разом чи окремо — питання вічне, проте для мультиварки краще працює класичний спосіб із роздільним збиванням: так тісто насичується більшою кількістю повітря, що перекриває відсутність конвекції. Борошно обов’язково просіюють тричі, насичуючи його киснем, і вводять у яєчну суміш лопаткою рухами знизу вгору. Жодних міксерів на цьому етапі — лише акуратне перемішування, щоб не зруйнувати бульбашки. Чашу промащують маслом і трохи припиляють борошном або манкою; так звана «французька сорочка» з масла та цукру теж працює, даючи легку карамельну скоринку. Виливають тісто й одразу ставлять у розігріту мультиварку. Готовність визначають шпажкою: вона має вийти сухою, але на дотик м’якуш може здаватися трохи пружинистим. Після сигналу бісквіт залишають із відкритою кришкою на 5 хвилин, щоб він трохи охолов, а вже потім виймають. Цей короткий відпочинок запобігає різкому стисканню й осіданню середини.
Бліда скоринка і сира середина більше не проблема
Бліда скоринка не подобається багатьом, хто тільки починає освоювати випічку в мультиварці. Один із простих прийомів — перевернути корж і на кілька хвилин увімкнути режим «Смаження» без кришки. Треба лише стежити, щоб не пересушити. Інший підхід — використовувати в тісті інгредієнти, які самі по собі дають колір: какао, розчинна кава, мед або навіть трохи карамелізованого цукру. Непропечена середина зазвичай виникає через надто товстий шар тіста. Мультиварка не призначена для високих пирогів, тому якщо конче треба спекти об’ємний бісквіт, його розрізають на коржі вже після випікання, а не намагаються підняти тісто на всю висоту чаші. Вологі фрукти та ягоди варто обваляти в крохмалі перед додаванням, інакше навколо них утвориться сирувата зона. Ще одне спостереження: чаша мультиварки нагрівається нерівномірно, тому приблизно на 30-й хвилині варто обережно повернути її на 180 градусів, якщо конструкція дозволяє. Це не передбачено інструкціями, але на практиці дає змогу оминути момент, коли один бік уже засмаг, а другий ледь пропікся. Якщо після повного циклу зубочистка виходить із вологими крихтами, не поспішайте додавати ще 20 хвилин одразу — краще ввімкнути «Підігрів» хвилин на 15. Такий м’який догрів рідко призводить до підгоряння низу, а от повторний запуск «Випічки» здатний усе зіпсувати.
У підсумку стає зрозуміло, що мультиварка не є конкурентом професійною духовкою, але відкриває зовсім інший шлях до смачної домашньої випічки. Сильними сторонами лишаються — стабільна вологість, мінімум нагляду й відсутність підгорілих країв. Варто тільки пристосувати рецептуру, потоваришувати з режимами й не боятися експериментувати з перевертанням. Тоді навіть буденний кефірний пиріг набуває оксамитової текстури, яку нечасто побачиш у звичайній печі, а бісквіт виходить настільки високим, що викликає гордість у того, хто його замісив.