Ще донедавна мультиварка уявлялася господиням виключно з розсипчастими кашами та густими першими стравами, аж поки одна допитлива господиня не наважилась вилити в чашу бісквітне тісто. Зараз випічка в мультиварці перетворилась на буденну процедуру, як і картопляне рагу.Герметичний об’єм, стабільний нагрів та підвищена вологість всередині формують середовище, за яких навіть таке примхливе дріжджове тісто поводиться слухняно, а кекси практично не тріскаються верхом. Проте, є нюанси, без яких найсмачніша затія перетворюється на непропечений корж. Саме про ці деталі й піде мова далі — без зайвих слів, лише практичні висновки.
Чим випікання в мультиварці відрізняється від духовки
Основна різниця полягає в нагрівальному елементі, змонтованому знизу. Жар йде від дна чаші, тому низ пропікається набагато швидше за верх. Скоринку зверху фактично нічому утворювати, адже кришка приладу як правило не має потужного тену. Ось чому випічка з мультиварки часто виходить білястою на вигляд, хоча всередині вже повністю готова. Інший бік — герметичність. На противагу духовій шафі, де волога виходить крізь щілини, у мультиварці пара циркулює всередині, створюючи ефект водяної бані. Це запобігає пересиханню, але разом з тим потребує дещо меншого об’єму рідини в рецептурі. Якщо спробувати класичний рецепт кексу й без змін перекласти його в чашу, можна отримати мокруватий м’якуш, що схожий на пудинг. Досвідчені кулінари радять зменшувати об’єм молока чи кефіру десь на 10–15 %, якщо готуєте випічку в мультиварці вперше за не перевіреним власноруч рецептом. Також варто зважати на потужність конкретної моделі: прилади на 700 Вт і 1000 Вт поводяться зовсім не однаково, і час випікання доведеться підганяти під власний апарат.
Яке тісто найкраще товаришує із закритою чашею
Найбільш передбачуваний результат дає густувате тісто — те, що повільно сповзає з ложки, а не ллється струменем. Йдеться передусім про бісквіт на олії, сметанні кекси, сирні запіканки та манники. Рідке тісто для шарлотки теж вдається, однак у ньому яблука часто падають униз, утворюючи вологий прошарок. Дріжджові пироги в мультиварці — окрема історія: через відсутність сильного верхнього жару колір залишається блідим, тож доводиться перевертати виріб у процесі або допікати під кришкою, уверх дном. Пісочне тісто теж пристосовують, хоча розкачати в чаші не надто зручно — краще викласти руками й зробити невеликі бортики. Слід зауважити про заварне тісто: профітролі та еклери в мультиварці спекти можна, але вони майже не піднімуться без конвекції. Тому початківцям радять починати знайомство з випічкою в мультиварці саме з бісквітних варіантів, які терпимі до невеликих огріхів й стабільно виходять пишними. Майстер-кондитер маленької пекарні підказує: якщо додати до тіста ложечку кукурудзяного крохмалю, м’якуш стає дрібнопористою та пружною, а ризик осідання після вимкнення зменшується.
Режими та градуси, які варто знати
Майже в кожній моделі є режим «Випічка», який автоматично тримає температуру в діапазоні 160–180 градусів. Проте на практиці реальний нагрів може різнитися, тому знавці радять застосовувати кухонний термометр хоча б на етапі знайомства з новим приладом. Поза базовою програмою, часто використовують такі режими:
- «Мультикухар» дає змогу вручну задати і температуру, і час — ідеально для довгого томління на 150 °C;
- «Підігрів» — стає в пригоді, коли потрібно дати дріжджовому тісту підійти без протягів у теплому середовищі;
- «Смаження» використовують, аби швидко зарум’янити верх перевернутого пирога після випікання;
- «Йогурт» або «Тушкування» на малих температурах — беруть для повільного допікання сирників чи суфле, де агресивне тепло шкодить.
Багато господинь комбінують режими: спочатку вмикають «Випічка» на 40 хвилин, потім залишають на «Підігріві» ще на 10–15 хвилин, якщо зубочистка виходить вологою. Такий підхід рятує, коли тісто надто важке або в чаші багато фруктів. Ключове правило — не піднімати кришку перші 20 хвилин готування, інакше бісквіт неминуче впаде — стрибок тиску та температури руйнує повітряні бульбашки. Виробники техніки в інструкціях зазвичай наводять базові рекомендації, проте реальні тонкощі проявляються лише на практиці. Більше нюансів щодо підбору режиму для конкретного типу тіста можна знайти в , що вийшла минулого місяця.
Бісквіт у мультиварці — справа техніки, а не таланту
Пухкий бісквіт у мультиварці перестав бути лотереєю, щойно кулінари збагнули послідовність дій. Насамперед яйця мають бути кімнатної температури — холодні гірше збиваються й дають менш стійку піну. Цукор варто перетворити на пудру або взяти дрібнокристалічний, тоді він швидше розчиняється, не обтяжуючи масу. Окремо чи разом збивати білки та жовтки — дискусія стара, проте для мультиварки краще працює метод роздільного збивання: так тісто насичується більшою кількістю повітря, що компенсує відсутність конвекції. Борошно просіюють тричі, обов’язково, насичуючи його киснем, і вводять у яєчну суміш лопаткою рухами знизу вгору. Ніяких міксерів тепер — лише акуратне перемішування, щоб не зруйнувати бульбашки. Чашу промащують маслом і трохи припиляють борошном або манкою; так звана «французька сорочка» з масла та цукру теж працює, даючи легку карамельну скоринку. Виливають тісто й одразу ставлять у розігріту мультиварку. Готовність визначають шпажкою: вона має вийти сухою, але на дотик м’якуш може здаватися трохи пружинистим. Після сигналу бісквіт залишають із відкритою кришкою на 5 хвилин, щоб він трохи охолов, а вже потім виймають. Така коротка пауза запобігає різкому стисканню й осіданню середини.
Як обійти бліду скоринку й сиру середину
Бліда скоринка не подобається багатьом, хто тільки починає освоювати випічку в мультиварці. Один із простих прийомів — перевернути готовий корж і на кілька хвилин увімкнути режим «Смаження» без кришки. Треба тільки пильнувати, щоб не пересушити. Інший підхід — використовувати в тісті інгредієнти, які самі по собі дають колір: какао, розчинна кава, мед або навіть трохи паленого цукру. Сира середина найчастіше трапляється через надто товстий шар тіста. Мультиварка не призначена для високих пирогів, тому якщо дуже хочеться спекти об’ємний бісквіт, його нарізають на коржі вже після випікання, а не намагаються підняти тісто на всю висоту чаші. Соковиті фрукти й ягоди варто обваляти в крохмалі перед додаванням, інакше навколо них утвориться сирувата зона. Ще одне спостереження: чаша мультиварки нагрівається нерівномірно, тому приблизно на 30-й хвилині варто обережно розвернути чашу, якщо конструкція дозволяє. Це не передбачено інструкціями, але на практиці дає змогу оминути момент, коли один бік уже засмаг, а другий ледь пропікся. Якщо по завершенні циклу зубочистка виходить із вологими крихтами, не поспішайте додавати ще 20 хвилин одразу — краще ввімкнути «Підігрів» хвилин на 15. Такий м’який догрів рідко призводить до підгоряння низу, а от повторний запуск «Випічки» здатний усе зіпсувати.
У підсумку стає зрозуміло, що мультиварка не є конкурентом професійною духовкою, але пропонує геть інший шлях до смачної домашньої випічки. Її сильні боки — стабільна вологість, мінімум нагляду й відсутність підгорілих країв. Варто тільки пристосувати рецептуру, потоваришувати з режимами й не боятися експериментувати з перевертанням. Тоді навіть звичайний кефірний пиріг набуває оксамитової текстури, яку рідко зустрінеш у звичайній печі, а бісквіт виходить настільки високим, що викликає гордість у того, хто його замісив.